Відповідно до статті 25 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII: — організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань; — харчування у навчальних закладах інших форм власності організовують засновник і керівник закладу; — контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров’я. Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження — організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм (пп. 6 п. «а»). Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІIІ: — натуральний набір продуктів для харчування дітей дошкільного віку визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина перша ст. 35); — організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади, органи місцевого самоврядування, а також на керівників дошкільних навчальних закладів (частина друга ст. 35); — контроль і державний нагляд за якістю харчування у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників (власників) цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров’я та відповідні органи управління освітою (частина четверта ст. 35); — батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60% (у міській місцевості) та не менше 40% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах (частина п’ята ст. 35). Відповідно до Закону України «Про дитяче харчування» від 14.09.2006 № 142-V: — набори дитячого харчування визначаються в натуральних показниках та формуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, з використанням нормативів фізіологічної потреби організму дитини у продуктах харчування виходячи з їх хімічного складу та енергетичної цінності з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. Основним принципом формування набору дитячого харчування є забезпечення дитини повноцінним харчуванням для розвитку здорового організму (частина п’ята ст. 4); — кінцева дата споживання дитячого харчування повинна містити день, місяць та рік у незакодованому цифровому значенні. Для продуктів, термін придатності яких перевищує три місяці, достатньо зазначити місяць і рік, до якого можна спожити продукт (частина п’ята ст. 11); — на етикетці дитячого харчування зазначаються умови зберігання, необхідні для забезпечення його безпечності та якості, у тому числі після відкриття упаковки (тари) (частина шоста ст. 11). Відповідно до Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329: — процес організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах складається з (п. 3): • відпрацювання режиму і графіка харчування дітей; • визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини; • приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості; • складання меню-розкладу; • виготовлення страв; • контроль за харчуванням; • інформування батьків про організацію харчування дітей у закладі; — відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету), додержання вимог санітарного законодавства є засновники (власники), керівники цих закладів та організації (підприємства), що забезпечують харчування дітей (п. 4); — потреби навчальних закладів на організацію харчування дітей задовольняються державою позачергово відповідно до затверджених нормативів (п. 10); — продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (п. 15); — керівником закладу (навчального, оздоровчого, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей) затверджуються примірні двотижневі меню, які погоджуються з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби (п. 19); — наказом керівника закладу призначається особа, відповідальна за організацію харчування дітей (п. 20); — складання щоденних меню-розкладів, меню здійснюється медичним працівником, на підставі примірних двотижневих меню, підписується керівником закладу (п. 23); — меню-розклад складається єдиним для всіх дітей закладу, але з різним виходом страв за віковими групами, наведеними в нормах харчування (п. 23). Відповідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227: — режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу (п. 1.2); — під час оздоровчого періоду необхідно організувати додатковий прийом їжі — другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки (п. 1.4); — примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо-осінній періоди року або на кожен сезон року окремо та погоджується з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України і затверджується керівником навчального закладу (п. 1.12); — у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб, круп, бобових — 30 діб (п. 1.16); — щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад (п. 1.18); — у разі, якщо до дошкільного навчального закладу не прийшло 4 і більше дітей, продукти довгострокового зберігання (цукор, олія, цукерки, печиво), які були виписані на обід, підвечірок і вечерю, кухар повинен повернути до комори, а продукти з обмеженим терміном придатності до споживання (молоко, м’ясо, риба, сметана, масло вершкове тощо) розподілити на присутніх у закладі дітей. Якщо прийшло на 4 і більше дітей від кількості дітей, на яких було розраховано меню, то для них необхідно додатково виписати продукти, що обов’язково оформляється відповідним актом, накладною та записом у додатковій меню-розкладці за підписами медсестри, кухаря, комірника, керівника навчального закладу (п. 1.20); — меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка затверджується керівником закладу. Картотека страв — це набір карток-розкладів страв для Картотеки страв за групами страв: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо (п. 1.20); — видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, методист тощо), призначеною за наказом керівника закладу (п. 1.22); — щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону (п. 1.24); — поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп (п. 1.25); — загальне керівництво організацією харчування здійснює керівник дошкільного навчального закладу (п. 1.33); — супровідні документи, що підтверджують походження, безпечність і якість продуктів харчування і продовольчої сировини, повинні засвідчувати безпечність і якість продуктів — гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах) (п. 4.4). Відповідно до Державних санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2012 № 1140: — харчові продукти повинні задовольняти фізіологічні потреби людини в необхідних речовинах та енергії, відповідати встановленим вимогам до харчових продуктів (п. 2.1); — для продовольчої сировини рослинного походження обов’язкова наявність сертифіката відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів(п. 2.4); — для продовольчої сировини тваринного походження обов’язкова наявність ветеринарних документів, які містять інформацію про застосування (або відсутність застосування) пестицидів для боротьби з ектопаразитами або хворобами тварин, для обробки приміщень, де утримуються тварини та птиця, в рибогосподарських водоймах, призначених для розведення риби, бджіл, із зазначенням найменування пестицидів, а також ветеринарних препаратів, антибіотиків, гормонів (п. 2.5); — органолептичні властивості харчових продуктів не повинні змінюватися під час зберігання, транспортування (перевезення) і в процесі їх реалізації (п. 4.2). Відповідно до пункту 1.4 наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15.08.2006 № 620/563 заборонити замовляти, приймати та використовувати м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). Заборонити використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про вжиття заходів щодо запобігання харчових отруєнь у навчальних закладах» від 11.09.2009 № 1/9-630: — до навчальних закладів продукти харчування й продовольча сировина повинні надходити із супровідними документами, що свідчать про їх якість та походження; — продукти мають бути придатними до споживання, безпечними, правильно маркованими тощо; — потребує посиленого контролю дотримання особистої гігієни працівників, які пов’язані з організацією харчування дітей й санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоках та в їдальнях; — для недопущення порушень в організації харчування дітей слід забезпечити належні умови організації раціонального харчування дітей, додержання вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та активізувати просвітницько-роз’яснювальну роботу серед дітей та батьків з питань раціонального харчування, профілактики кишково-шлункових інфекцій, додержання правил особистої гігієни. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 23.05.2012 № 1/9-396: — під час вивчення стану організації харчування вивченню підлягають різні питання, які дають можливість дати оцінку рівню організації харчування дітей, зокрема: • виконання норм харчування у дошкільних навчальних закладах; • якість харчування дітей; • організація харчування дітей пільгових категорій; • правильність встановлення плати за харчування дітей різних категорій; • робота щодо покращення матеріально-технічного забезпечення харчоблоків дошкільних навчальних закладів; • системність, плановість проведення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах тощо; — місцеві органи управління освітою вивчають стан організації харчування безпосередньо у дошкільних навчальних закладах: • під час проведення державної атестації дошкільного навчального закладу (дає можливість комплексно вивчити стан організації харчування в дошкільному навчальному закладі, проводиться не менше одного разу на 10 років, тривалість вивчення може тривати від 3 до 10 днів); • під час тематичного вивчення (дає можливість скласти уявлення про стан роботи в ряді дошкільних навчальних закладів, тривалість вивчення може продовжуватися 3–5 днів); • під час вибіркових перевірок (дає можливість детально вивчити одне з питань організації харчування (наприклад: виконання норм харчування, виховання культурно-гігієнічних навичок тощо); тривалість від декількох годин до 3 днів); • під час оперативного контролю (дає можливість перевірити питання організації харчування дітей, попередити можливі негативні наслідки; тривалість від декількох годин до 1 дня); — періодичність вивчення залежить від мети, стану харчування дітей у конкретному дошкільному навчальному закладі; — після вивчення стану організації харчування оформляються відповідні висновки і пропозиції (вони повинні бути об’єктивними, викладатися чітко, стисло, в певній логічній послідовності, структура повинна відповідати змісту завдань, які ставилися).